Державна програма психологічної реабілітації

• Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
• Постанова КМУ від 29.11.2022 р. №1338 “Деякі питання надання безоплатної психологічної допомоги особам, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни і членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
• Постанова КМУ від 18 березня 2024 р. № 307 “Деякі питання ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації ветеранів війни, членів їх сімей та деяких інших категорій осіб”

Хто проходить психологічну реабілітацію?
• особи, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною
• члени сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки)
• постраждалі учасники Революції Гідності
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни
• члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України
Додатково на період воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення або скасування КМУ надав таке право:
● військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил тероборони) ЗСУ, НГУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби;
● військовослужбовцям військових прокуратур;
● поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДКВС;
● служби цивільного захисту;
● співробітникам Служби судової охорони, які брали безпосередню участь в заходах оборони;
● особам, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших офіційних військових формувань, що брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, та члени їхніх сімей;
● члени їх сімей (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки).

Обсяг психологічних послуг залежить від індивідуальних потреб особи.

Надання психологічної допомоги здійснюється на таких рівнях:
перший – соціально-психологічна підтримка та супровід , соціальна адаптація, консультування;
другий – психологічна допомога;
третій – комплексна медико-психологічна реабілітація

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ:
● сприяння соціальній адаптації (реадаптації);
● соціально-психологічна підтримка та супровід, консультування;
● сприяння психічному здоров’ю та психосоціальному благополуччю;
● здійснення профілактичних заходів щодо груп, сімей та окремих осіб, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх факторів

ДРУГИЙ РІВЕНЬ:
● проведення первинного психодіагностичного обстеження;
● визначення психологічної проблеми або психічного розладу, рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримування психологічних послуг амбулаторно та/або дистанційно;
● формування індивідуального плану психологічної допомоги;
● визначення прогнозу;
● надання отримувачам послуг амбулаторно, зокрема шляхом організації виїзного обслуговування (за бажанням отримувача послуг), проведення поточного моніторингу стану отримувача послуг;
● надання психологічної допомоги отримувачам послуг дистанційно;
● проведення необхідних психодіагностичних тестів;
● застосування методів психологічного впливу та/або психотерапевтичних інтервенцій;
● формування висновку-прогнозу.

Проводиться для осіб:
1. в яких встановлено психічні та поведінкові розлади та які не перебувають у невідкладному або гострому стані;
2. які мають психосоматичні розлади, важкі хвороби (онкологія, туберкульоз, гепатити, діабет, нефрит тощо), але у момент звернення не потребують або відмовляються від медичної допомоги;
3. які мають психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та не перебувають у невідкладному або гострому стані (делірій, абстинентний синдром тощо);
4. з агресивними проявами;
5. які отримали поранення, травми, контузію та щодо яких застосовано оперативне втручання;
6. з інвалідністю;
7. які є жертвами катувань та жорстокого поводження;
8. які були жертвами чи свідками насильства;
9. які притягувалися до відповідальності за агресивні дії, вчиняли домашнє насильство, мали суїцидальні наміри або спроби;
10. яким під час психологічної допомоги першого рівня проведене кризове втручання.

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ:
1. проведення первинного психодіагностичного обстеження членами мультидисциплінарної команди;
2. визначення психологічної проблеми або психічного розладу, рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримання психологічних послуг стаціонарно, амбулаторно чи дистанційно;
3. формування індивідуального плану;
4. визначення реабілітаційного прогнозу;
5. надання стаціонарної психологічної допомоги отримувачам послуг, які перебувають на лікуванні у закладі охорони здоров’я, амбулаторно (за бажанням отримувача послуг);
6. надання психологічної допомоги отримувачам послуг;
7. забезпечення психіатричного огляду;
8. здійснення поточного контролю за виконанням та коригування індивідуального плану;
9. психологічна підтримка членів родини, навчання щодо техніки самодопомоги;
10. проведення необхідних психодіагностичних тестів;
11. застосування методів психологічного впливу та психотерапевтичних інтервенцій;
12. визначення потреби отримувача послуг у фармакотерапії, призначення медикаментозного лікування, проведення корекції призначеного лікування в разі потреби;
13. формування висновку-прогнозу;
14. надання отримувачу послуг своєчасної невідкладної медичної допомоги у разі загрози його життю і під час надання йому психологічних послуг, а також виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та надання невідкладної медичної
допомоги отримувачу послуг до її прибуття, в тому числі у разі необхідного стаціонарного психіатричного лікування.

Надається отримувачам послуг:
● із психосоматичними розладами;
● з невиліковними або хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації;
● із сильним болем;
● які побажали отримати психологічну допомогу одночасно із стаціонарним лікуванням;
● з високим ризиком суїцидальної, агресивної поведінки, самоушкодження та рецидиву;
● з онкозахворюваннями, ВІЛ/СНІДом, іншими соціально небезпечними хворобами.

Як отримати психологічну допомогу?
Для отримання психологічної допомоги першого рівня потрібно звернутись до:
● помічників ветеранів, фахівців з соціального супроводу ветеранів;
● надавачів соціальних послуг, зокрема фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників, які не є фахівцями у сфері психічного здоров’я, але пройшли відповідну підготовку;
● структурного підрозділу з питань ветеранської політики та/або соцзахисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, ЦНАП.

Для отримання психологічної допомоги другого рівня потрібно звернутись до:
● безпосередньо суб’єкта надання послуг;
● Мінветеранів із заявою в електронній формі через Єдиний державний реєстр ветеранів війни або Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток (Дія).

Для отримання психологічної допомоги третього рівня потрібно звернутись:
● За направленням лікаря з надання первинної медичної допомоги (сімейного лікаря чи лікуючого лікаря);
● За направлення суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня;
● Особисто звернутись до Мінветеранів.

Під час першого звернення потрібно звертатись з письмовою заявою, яка складається у довільній формі, або надає направлення та пред’являє оригінали таких документів:
➢ паспорта;
➢ ідентифікаційний код (у разі відмови від присвоєння коду – документ з відміткою про відмову);
➢ посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);
➢ свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);
➢ свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік));
➢ свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина);
➢ свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї).
➢ згода на отримання психологічної допомоги;

➢ згода на обробку персональних даних.

Примітка. Звертатися за отриманням психологічної допомоги можуть законні представники отримувачів послуг.